Вірш “ІВАН МАЗЕПА”

Він, затаврований попами,
Постав пред нами, як іуда.
Царі прокльонними устами
Його покрили шаром бруду.

Чи гетьман знав, як очорнили
Його ім’я ті псевдо-браття?
Які століттями дурили
Народ, прибитий на розп’ятті.

Як він зустрів фінал безславний
В Бендерах, впавши у діброві?
Чи знав, що цар, до помсти справний,
Заллє Украйну морем крові?

Та що гадати – все минуло.
Сховали світоч в домовині.
Самі ж на три віки заснули
В своїй розкраденій хатині.

Тож спочивай наш гетьман сивий
В землі, в якій не знаєм досі.
Повстане ще народ тужливий!
Бо у ярмі він голий, й босий.

(Березень, 2021 р.)

При використанні творів автора гіперпосилання на сайт є обов’язковим!

Ліцензія: CC BY-NC-ND
(Creative Commons Attribution NonCommercial NoDerivs)